МЯУ-МЯУ мяу мяу MEGA ссылка Голицыно

На фоне запаренного города и депрессивных будней я снова ощущал непреодолимое желание кайфануть. Ведь без моих закладок жизнь казалась скучной и неинтересной. Но на этот раз я решил попробовать чего-то нового, что-то, что смогло бы сдуться с ног настоящего наркомана. Однажды, блуждая по просторам интернета, мой глаз упал на объявление о продаже пончиков. Но это были не обычные пончики, это были пончики, выращенные на гидропонике. Как же я загорелся этой идеей! Я связался с ноунейм продавцом и договорился о встрече. Вечером я отправился на указанную встречу. Мы встретились возле автобусной остановки, а продавец оказался типичным наркоторговцем в темных очках и с рюкзаком, который судорожно скрывал его сокровище. - Привет, бро, - сказал он прищурившись, - Ты Федя? - Да-да, Федор, - отвечаю я, - а ты, наверное, тот самый ноунейм продаван? - Именно так, дружище! У меня есть для тебя настоящий убойный гидропонный пончик. Сделан со всей любовью и заботой, - продавец гордо заявил и вытащил из рюкзака пакетик с несколькими круглыми штуками. Я внимательно осмотрел пончики и даже почувствовал аромат запретного удовольствия. Ощущение витало в воздухе, и я уже представлял, как меня пронизывает фиолетовая волна наслаждения. - Беру! - воскликнул я, вытаскивая из кармана деньги. - По сколько всё это чудо? Я отдал деньги продавцу и сунул свою новую «марочку» в карман. Мой пончик ждал своего часа, а я уже видел свое будущее, наполненное яркими красками и головокружительными эмоциями. Вернувшись домой, я создал свою маленькую церемонию курения. Я разложил на столе все необходимые принадлежности: фольгу, зажигалку и резиновую трубку. Кажется, что в этот момент даже время замерло, а у меня был только я и мой новый друг – пончик. Я раздавил пончик на фольге и аккуратно разложил его по всей поверхности. Зажженная зажигалка прогремела, и я стал нагревать свое новое удовольствие. Аромат настоящего «гидропонического» пончика пронесся по комнате, будоража мои носовые резцы. Неожиданно голова засветилась, и я почувствовал, как мое тело покрывает прилив силы и энергии. Это был настоящий фейерверк ощущений, мой мозг принял скачок и взлетел в небеса. Я начал плавать в море радости и удовольствия, забывая о всем на свете. Мусорка, внезапно, превратилась в горящий костер. Я вышел из дома и сел возле огня, чувствуя себя настоящим пиратом сокровищ. Восхищенный вид горящих пламенем деревьев и играющих огнем искр заворожил меня. Я достал из кармана нож, нашел забытую буханку хлеба и начал резать ее на тонкие ломтики. После этого я взял масло и начал перекладывать его на хлебушек. Уже завершая свою работу, я натер на хлебушек чесноком и посыпал его зеленью. Он готовился к превращению в настоящий кулинарный шедевр. Костер обрел свою силу, огонь разгорелся на весь лес и подарил мне удивительную атмосферу. Я не мог удержаться и вынул из кармана пончик. К каждому глотку я добавлял волшебного пончика, отчего моя еда приобрела особый вкус и аромат. Я сидел у костра, наслаждаясь своим магическим обедом. Каждый глоток и каждый кусочек хлеба пробуждали новые волны удовольствия. Головокружение и легкость в теле заставляли меня летать в параллельной реальности. Так, блуждая между сознанием и безумием, я провел целую ночь у костра, забывая обо всех проблемах и заботах. Это был мой убойный пончик, моя личная дорога в рай. И теперь, когда пустота и апатия охватывают мое существо, я вспоминаю тот вечер. Ведь когда-то я мог оторваться от реальности и погрузиться в мир закладок и пончиков. Ох, как же я скучаю по этим моментам и той свободе, которую я испытывал во время своего путешествия во тьму и свет одновременно.

Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.

Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.

Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.

Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.

А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.

Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.

Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!

Порада	Або вибачення?
Постійно циклодолити?	Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси?
Запасіться оксами	Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному.
Ганджубас підкорює тебе	Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана.

Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.

Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.

Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.